Вирішила розповісти одну історію на захист щурів)) Привіт, Наталко! Сталося це у застійні часи. Жив-був один мужик, справді
один. Ні рідні, нікого. І завівся в нього вдома щур. Він один
замість того, щоб її вбити став її годувати, розмовляв із нею. Вона
Дуже ручна стала. І ось у якийсь вечір приносить йому щур купюру в
25 нар. Чималі тоді гроші. Потім 50, потім 25 і так майже щовечора.
Чоловік став жити знатно. Пацюка балувати і себе не забувати. Але не довго
триває щурий вік, померла вона. Через деякий час влаштував чоловік
ремонт. І коли перестилав підлоги знайшов щуре гніздо. Зроблене з
великих купюр. А поруч розпотрошена валізка. Ось такі вони щури
розумні та благородні, а ми їх іменем ображаємо :). Дякую! 🙋😘😉