Про життя — About life

Доброго ранку, шановна спільното!

Скоро дійде кінця тиждень, який я собі дала на те, щоб остаточно прийти до тями і втягнутися назад у нормальне життя. Я вже майже повністю у нормі, нове лікування таки спрацювало (навіть попри мої дуже низькі очікування), і ми з лікарем таки змогли мене витягнути. Тепер мене чекають чотири місяці насиченої роботи, але головне, що я маю зараз тримати в голові це те, що зараз у мене точно немає права на помилку, треба весь час тримати руку на пульсі, у ці чотири місяці я просто не маю права провалитися знову.

Тож робимо свою справу, і в той самий час дуже активно пильнуємо свій ментальний стан, найменші зміни. Бо якщо щось трапиться протягом цих чотирьох місяців, коли я маю бути повністю працездатна, то буде триндець, і триндець повний.

Вчора почала відновлювати свій блог у тіктоці. Звісно після такої довгої паузи він лежить мертвий, але нічого, потроху його розворушимо. Сьогодні планую зайнятися собою, бо давно вже треба, щоб знову стати схожою на людину. Теж процес не швидкий. Завтра знову ненадовго поїдемо в сенс, бо зрозуміла, що купила не всі книжки, які хотіла, треба це виправити.

Звісно трохи нервую з всім цим поверненням до звичного графіку, весь час крутиться в голові думка, що а що як я не впораюся, знову не буде сил і ось це все. Намагаюся гнати її подалі. Пообіцяла собі, що як не буде сил - то шукатиму можливості для відпочинку. Ну, взагалі-то це логічно. Прлосто зазвичай я з тих, хто тисне на себе до останнього, не дивно, що організм лякається. Тож буду вчитися поводитися з собою по-іншому.

Ось такі справи:)

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

The week that I gave myself to finally come to my senses and get back into normal life is coming to an end. I am almost completely back to normal, the new treatment did work (even despite my very low expectations), and the doctor and I were able to pull me out. Now I have four months of intense work ahead of me, but the main thing I have to keep in mind right now is that I definitely have no room for error now, I have to keep my finger on the pulse all the time, in these four months I simply have no right to fail again.

So we do our job, and at the same time we are very actively monitoring our mental state, the slightest changes. Because if something happens during these four months, when I have to be fully functional, it will be a mess, and a complete mess.

Yesterday I started restoring my TikTok blog. Of course, after such a long pause, it lies dead, but that's okay, we'll stir it up little by little. Today I plan to take care of myself, because it's been a long time since I've been feeling like a human again. The process is not fast either. Tomorrow we'll go on a short trip to the store again, because I realized that I didn't buy all the books I wanted, I need to fix that.

Of course I'm a little nervous about all this returning to the usual schedule, the thought keeps running through my head, what if I don't manage, I won't have the strength again and that's it. I'm trying to push it away. I promised myself that if I don't have the strength, I'll look for opportunities to relax. Well, in general, it's logical. After all, I'm usually one of those who puts pressure on myself to the last, it's no wonder that the body is scared. So I'll learn to treat myself differently.

These are the cases :)

With love, your Foxy