The Diary Game 3: 25/08/2021. Прогулянка рідним містом

(Цікава парочка)

Всім привіт!

Вирішила я, нарешті, взятись за щоденник. Увімкнула Сані мультфільм, щоб не заважала і, не помітивши того, сама залипла. Дивились "Бос молокосос 2". Перша частина мені подобається і друга не підвела, хоча спочатку я думала інакше. Коротше ці теми братерства, сім'ї та підтримки рідних змусили трохи сплакнути. Мій брат молодший від мене на 9 років і хоча ми з ним постійно сварились і бились до першої крові все одно самими секретними секретами я можу поділитись тільки з ним. І я хочу, щоб у Сані теж колись був братик чи сестричка, бо це близький друг на усе життя, хоча життя у всіх різне.

(Маленький братик)

Раніше я не була такою сентиментальною, росла в нормальній сім'ї і аналізуючи зараз можу сказати, що у мене було чудове дитинство. Ми ходили до парку, завжди коли приїжджав луна-парк катались на атракціонах та їли солодку вату, їздили на природу, на риболовлю, ходили до лісу по гриби... ех, повернутись би туди хоч на декілька хвилин. Можливо народження Сані чи теперішні непорозуміння в родині мене змінило, хто знає.

Сьогодні ходили з братом у справах в місто. Швидко все зробивши, вирішили пройтись по стометрівці (пішохідна вулиця у центі нашого міста) у пошуках цікавого матеріалу для щоденника, думала, що буде хоча б якийсь ярмарок чи виставка народного мистецтва. Але на жаль нічого не знайшовши трішки прогулялись по магазинах і побрели втомлені додому. Хоча декілька фото я все ж зробила.

(Симпатичний велик на площі)

Я приїжджаю у рідне місто, як якийсь турист. Воно так швидко міняється, що не можу зорієнтуватись як дійти до того чи іншого місця, а з моїм топографічним кретинізмом, той подавно. Не дарма Хмельницький в трійці лідерів у рейтингу найкомфортніших міст України, тут дійсно дуже гарно та затишно, так що приїздіть у гості.

( Богдан Хмельницький вбраний до Дня Незалежності)