The Diary Game: Місця, які не перестають дивувати ⛺️

Вітаю вас!

Увечері в мене вже не буде можливості погортати сторінки платформи, тож світлинами та враженнями від учорашньої прогулянки ділюся зараз. Не знаю, як так виходить, але багато наших прогулянок на 6–7 кілометрів магічним чином відкривають перед нами такі шляхи, які, справді, хочеться досліджувати годинами.

Отак живеш у гарному місці, гуляєш серед краси, а потім — бац: нова дорога, новий маршрут, і перед очима з’являється такий кадр.

Якщо на світлині цей простір просто виглядає гарно, то в реальності, особисто у мене, виникає бажання поставити похідні стільці й просто спостерігати за плином часу. Як-от буквально нещодавно ми зустріли пару з двома собаками, які приїхали до лісу на похідній вантажівці. Вони так само кайфували від життя біля багаття з келихами вина. Навіть шкода, що я тоді не зробив світлини.

А так виглядає сам ліс.

На наступній світлині камера телефону не впоралася з усіма барвами й елементами, тому трава вийшла трохи «гейміфікованою».

Але вже тут мені вдалося передати ті самі пікселі на землі.

Безпосередньо захід сонця.

З часом ми підкоримо й ті гори на горизонті — нові шляхи рано чи пізно приведуть і туди. Тож з новими силами в бій. А поки що початок робочого тижня.

Дякую за увагу! Бажаю вам чудового дня і до нових зустрічей!